Володимир Жовнір, головний лікар НПМ Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України.
Почалося все з того, що я завжди займався спортом, бігав, та й зараз бігаю. Коли в 1993 році в Києві відбувся перший «Пробіг під каштанами», я про нього ще не знав. Приєднався в 1994 році, коли вже про нього говорили. Тоді Пробіг співпрацював з Охматдит. Я прийшов до організаторів і запропонував частину зібраних грошей перераховувати у відділення дитячої кардіохірургії. Через якийсь час організатори прийшли до нас на екскурсію і побачили, в якому жахливому стані знаходиться відділення: все обшарпане, старе, з застарілим обладнанням. Температура в операційній була така ж, як на вулиці. Організатори були в шоці. Поступово ми почали співпрацювати. Після першого спільного Пробігу ми закупили побутову техніку, такий довгоочікуваний холодильник в операційну, якісь меблі, щоб просто було, де сісти під час обстеження.
«Пробіг під каштанами» і наше відділення кардіодопомоги новонародженим – однолітки. Нам теж 24 роки. Разом ми співпрацюємо понад 15 років. За цей час з відділення, в якому були тільки 3 ліжка, ми перетворилися в найбільший кардіоцентр в Європі. В середньому в рік ми проводимо 1 900 операцій і 28 000 консультацій. Рівень смертності зараз становить 1%. Коли ми починали, він був набагато вище. За статистикою в Україні ми наблизилися до європейських показників.
Згодом в Пробігу почали брати участь все більше співробітників відділення, також приєднувалися прооперовані діти. Так сформувалися команда Центру (в цьому році від нас побіжить близько 250 співробітників) і команда діток – «Команда здійсненої мрії». Я біжу щороку. Тільки один раз під час проведення Пробігу, я виступав з доповіддю у Франції. Але, тим не менш, в той вечір я одягнув футболку Пробігу і пробігся вздовж набережної.
«Пробіг під каштанами» став прабатьком інших благодійних забігів України. Він пропагує не тільки здоровий спосіб життя, а й закликає допомагати іншим.
Пробіг приніс нам дуже багато користі. Це і медичне обладнання й техніка, і деякі послуги. У нас є другий корпус в Центрі, він був практично порожній. Згодом з’явилися операційна і реанімація, але не було пральні. Завдяки Пробігу вона з’явилася у відділенні. Про те, наскільки важлива ця пральня, розповідають рідко. Але важливо розуміти, що білизна, перш ніж потрапити в операційну, має бути, як мінімум, чистою, а краще – стерильною. Нам вдалося закупити сучасне пральне обладнання, якому дивуються навіть працівники п’ятизіркових готелів, і я з великою гордістю відповідаю їм, що «Пробіг під каштанами» допоміг нам зробити це.
Багато, кого ми прооперували, надалі намагаються допомогти і підтримати Центр. У нас є дуже цікава сім’я, живе у Львові. Дитина рік перебував в нашому центрі, у неї була проблема з дихальними м’язами і порок серця. Порок ми вилікували, але з дихальними м’язами ніяк не могли допомогти. Батьки тут жили, ми розповіли їм про особливості роботи дихального апарату, вони почали самі з ним працювати під контролем лікарів. І, в кінцевому підсумку, дитині зробили першу в Україні домашню вентиляційну команду. За допомогою благодійників придбали домашній апарат і змогли відправити додому, тому що чекати, поки він почне дихати самостійно, не було можливості. Дитина під апаратом прожила три роки вдома. Згодом хлопчик почав дихати сам, зараз йому вже 10 років, він ходить в школу. І батьки дуже перейнялися! На одному з Пробігів батько хлопчика сам взяв участь. Тепер щороку він приїжджає до Києва, реєструє всю сім’ю і біжить.
Таких пацієнтів у нас багато, є окремі команди дітей. Вони та їхні батьки вважають, що Центр дав їм друге життя, святкують день операції як День народження. Ми добиваємося того, щоб у наших пацієнтів, наших дітей було все найкраще, що є в Україні. І, звичайно, в цьому нам допомагають учасники «Пробігу під каштанами», які щорічно виходять на старт для того, щоб підтримати наших маленьких пацієнтів.