Пробіг під каштанами: чому я тут? монологи учасників

Це відбулося в 25-й раз! 28 травня на старт ювілейного «Пробігу під каштанами” вийшли тисячі людей. За попередніми підрахунками, на дистанцію вийшло понад 10.000 чоловік – молодих і літніх, лікарів і пацієнтів, менеджерів і військових, професіоналів та ентузіастів. Багато сімей виходили в повному складі, включаючи зовсім маленьких, які долали дистанцію у батьків на руках.
Що спонукає людей виходити на Пробіг? Зазвичай таких причин декілька. Хтось прагне довести собі «Я можу!», Хтось виходить в складі команди своїх співробітників, щоб ще раз зрозуміти, що таке «команда» і «командний дух», хтось просто тому, що йому подобається атмосфера свята, яку з перших років існування щедро дарує Пробіг.
Але головне все-таки інше. Головне – це добра справа, яка об’єднала на старті “Пробігу під каштанами” таких різних людей. Це реальна допомога дітям з серцевими патологіями, яких майже щодня рятує колектив Центру дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України.
Мета одна, а от історії Пробігу у всіх різні. У кожного вона неповторна. Для того, щоб в цьому переконатися, достатньо послухати всього 6 історій з понад 10 тисяч.

Ірина та Євген Жураковська, батьки переможця забігу в ходунках – Андрія Жураковського
“Ми самі беремо участь у Пробігу вже 5 років поспіль, а тепер вирішили долучити і нашу дитину до цієї доброї справи. Нам дуже подобається ця масовість, ці приємні емоції, відчуття чогось колективного, великого, справжнього. Сьогодні наш син переміг в перший раз, і ми сподіваємося, що далі він буде перетворювати цю, поки ще неусвідомлену перемогу, в перемоги усвідомлені. Плануємо ми брати участь в подальшому? Однозначно. І Андрій теж, але, звичайно, вже в наступній віковій категорії”.

Катерина Дем’яненко, бронзовий призер «Забігу мужніх»
«Це мій другий Пробіг. У минулому році я перемогла, хоча не дуже була задоволена особистим результатом, в цьому хотіла виступити ще краще, але не склалося. Значить, є куди прагнути, так що буду тренуватися ще інтенсивніше. А ще я прийшла сюди, щоб отримати задоволення. Задоволення від свята, від духу боротьби задоволення від того, що можу, Головне для мене в Пробігу – це можливість показати себе. І довести, свою силу, свою самостійність. Довести в першу чергу, себе. Так вийшло, що доводиться доводити це все життя. І тому в наступному Пробігу я буду брати участь обов’язково. І взагалі: я буду виходити на дистанцію Пробігу стільки, скільки зможу».

Пічників Руслан, 15 років бере участь у Пробігу, в минулому двічі переможець в категорії «Спортсмени»
«Цей Пробіг для мене – один з найбільш значущих. Пам’ятаю цю подію з дитинства, пам’ятаю, як хотілося бути частиною такого масштабного атмосферного події. Тому ось уже 15 років я приймаю в ньому участь. Скільки пам’ятаю – на Пробігу завжди сонячна погода, а у людей – сонячний настрій. А в цьому році до мене приєдналася моя дочка – вона брала участь у Пробігу на ходунках ».
Чесно кажучи, я до останнього моменту думав: виступати чи ні? Незадовго до Пробігу я був травмований, багато хто радив поберегтися, але я дуже люблю цю акцію, так що все ж вирішив ризикнути. Адже «Пробіг під каштанами» дає можливість ще раз перевірити, на що я дійсно здатний».

Володимир Кіц, переможець категорії «Спортсмени» цього року
«Так Вийшла, что Взагалі в цьом Пробізі я беру участь Вперше. У мене только добрі враження. Прекрасна атмосфера, прекрасне свято! Побільше би таких забігів!
Пригадую, скільки за Минулі роки започатковувалося різніх змагань: чемпіонатів кубків, Естафета, турнірів. І всі смороду малі короткочасне життя. А пробіг Вже має свою Безперервна 25-річну Історію, и я радий, что вона продовжується. Особисто для мене це важлівій етап в підготовці до стартів нового сезону, починаючі з Чемпіонату України. Бажаю Організаторам майбутніх творчих злетів и планую брати участь в Пробізі и у майбутнє».

Шуцький Броніслав Степанович, Заслужений артист України, перший альт оркестру Оперного театру, 76 років. Учасник команди Super Star
«Близько 10 років я перебуваю тут, на Пробігу. І це не випадково. Адже саме співробітники Центру на чолі з Іллею Миколайовичем Ємцем змогли продовжити мені і творчу, і просто життя. На кожен Пробіг я виходжу з незмінною радістю і задоволенням. Адже у мене тут величезна кількість друзів: і лікарів, які мене оперували, і моїх однолітків, які, як і я, пройшли школу повернення до життя. Нас тут таких ціла команда. Думаю, «Пробіг під каштанами» – це дійсно свято, і по погоді (не пам’ятаю погану погоду в день Пробігу), і по тому, як тут все здорово організовано. На таких святах ще гостріше розумієш, яке величезне щастя – жити. Чи буду брати участь в наступних пробігах? У моєму віці це вже питання долі. Але бажання є – це точно».

Роман Журавель, військовослужбовець, Ветеран АТО, учасник команди «Біотех-Реабілітація»
«Раніше я досить серйозно займався бігом. Після важкого поранення в 2014 році 3 місяці я взагалі не вставав; переніс безліч операцій, була серйозна загроза ампутації. Ще 3 роки тривала реабілітація, про біг не могло бути й мови. Сьогодні я вперше після цього беру участь в забігу. Дуже подобається це свято, атмосфера, коли маса людей виходить на старт заради доброї справи, не може не зачаровувати.
Особисто я вийшов на старт Пробігу для того, щоб довести собі і показати своїм товаришам: навіть після важкого поранення не все втрачено. Я хочу, щоб люди розуміли: поранення – це не вердикт. І не можна втрачати віру ні в себе, ні в наше майбутнє ».
Попереду у мене ще ряд операцій. Сподіваюся, завдяки їм, в наступному Пробігу я буду брати участь вже без палички».

Давидові Аслан і Рена, батьки п’ятирічної Рени – учасники «Команди збулася мрії», гості з Азербайджану
«Наша дочка народилася на 6 місяці з вродженим пороком серця. Ми так довго чекали її, і тут така біда! Ми шукали всі можливості її врятувати: запитували друзів і знайомих, шерстили інтернет. І яке щастя, що ми знайшли Центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України. Для того, щоб описати, як добре нас зустріли, як до нас поставилися, у мене просто не знаходиться потрібних слів. Будь-яких, самого красивих слів буде мало. Лікарі Центру створили справжнє диво – врятували нашу дівчинку, за яку ніхто не брався – хіба можна словами висловити наші почуття? З тих пір ми не можемо залишатися осторонь від проведення «Пробігу». Адже гроші, зібрані під час нього, йдуть на лікування таких же діток, як наша Рена. Лікарі врятували нашу дитину. А зараз ми можемо допомогти їм врятувати ще дуже багатьох дітей. Ми приїжджаємо на обстеження до Києва щороку. Будемо намагатися спеціально поєднати наш приїзд з Пробігом, щоб і в майбутньому році прийняти в ньому участь».

Чим закінчити такий калейдоскоп історій? Просто ще раз підтвердити, чо прагнення зробити добро, відчути себе причетним до порятунку дитячих життів, об’єднує таких різних людей? За нас це підтвер Історія. Пробігу вже 25 років, за цей період доводилося його проводити в різних умовах і різних ситуаціях. Але його мети і місія завжди залишалися незмінними, і в цьому запорука його довгого життя, яка – тепер ми знаємо точно – на 25-му році не закінчується!
А закінчити ми хочемо фразою з соцмережі, яка нам здалася ключової: “Хочу Сказати батькам майбутніх пацієнтів кардіоцентру – в ту мить, коли діагноз впадаючи на вас и придавити усією важкістю, пам’ятайте, позаду міцною стіною стояти ті, хто біг, щоб серце вашого маляти Було здорове !”