Сьогодні ми публікуємо перший матеріал з цілої серії матеріалів про людей, в чиєму житті «Пробіг під каштанами» займає міцні позиції. У кожного з цих людей своя історія участі у Пробігу, своє ставлення до бігу, до життя, до оточуючих. Наш перший герой – Сергій Попов – розповів нам про те, як і чому поєднує роботу, особисте життя і біг, дав поради початківцям бігунам, а ще згадав, коли і навіщо вийшов на старт Пробігу. Все це – від першої особи, а по іншому і бути не могло, адже Сергій – журналіст.
Сергій Попов
33 роки
Шеф-редактор інформаційної служби телеканалу БТБ.
Бігом на довгі дистанції захоплюється більше 15 років. Багаторазовий переможець і призер аматорських змагань як в Україні, так і за кордоном. Член збірної команди Києва з легкої атлетики.
Кращий час:
Марафон 2.22.52
Напівмарафон 1.08.29
10 км 30.30
3 км 8.29
Улюблена книга про біг:
Г.Гілмор, П.Снел «Без труб, без барабанів»
Людина, якій потрібно від бігу більше, ніж легке навантаження пару разів на тиждень, щоб розтрусити жирок … Яка хоче виступати в змаганнях і покращувати результати. Але рано чи пізно вона стикається з вибором: тренування або робота, тренування або побачення, тренування або зустріч з друзями, тренування або ремонт в квартирі. Список можна продовжувати до бескінечності.
Особливість моїх відносин з бігом полягає в тому, що я завжди повинен був балансувати між бажанням виступати на рівних з кращими бігунами. І в той же час заробляти гроші, будувати кар’єру, і приділяти час близьким і друзям. Роки експериментів дозволили мені прийти до певної схеми підготовки, яка дозволяє не просто поєднувати біг з безліччю життєвих активностей (а повірте тільки робота журналіста багато чого варта за витратами часу та енергії), але і показувати гідні результати, під якими я розумію і фінішний час і місце (краще призове) на черговому старті.
Мій підхід дозволяє мені вигравати ключові старти серед любителів (так, цього року я став переможцем змагань з гірського бігу Goverla race і Lopata race), і, незважаючи на вік і роботу, ніяк не пов’язану зі спортом, регулярно потрапляю в десятку кращих на всеукраїнських змаганнях серед професійних бігунів (наприклад на чемпіонаті України з кросу минулої осені, я зайняв 8-е місце).
Всіх секретів в рамках короткого блогу я зрозуміло не розкрию, але основними принципами, які працюють зі мною поділюся.
Перший принцип я назвав би принципом задоволення – якщо сам процес бігу викликають у вас лише негативні емоції – займіться чимось іншим. У житті є маса забавних захоплень, за допомогою яких можна з користю витратити свій час. Виходити на пробіжку з радістю – ось фундамент, на якому можна будувати тренувальну програму на довгі роки. В даному випадку я не маю на увазі тимчасові невдачі. Бувають травми, розчарування від зайнятого місця або просто навалюється втома. Це речі тимчасові, і якщо дати собі трохи відпочинку, то все стає на свої місця. Цю грань можна відчути тільки індивідуально. Коли за плечима багаж кілометрів – м’язи самі кажуть: «ну давай, ми хочемо побігати», а після організм нагороджує вас почуттям, яке називають «ейфорія бігуна» – приємна штука.
Принцип другий – мотивуйте себе. Біг як процес – це добре, але особисто мені цього мало. Подумайте, що може дати Вам біг. Він може зробити Вас здоровішим, красивішим, дозволить жити довше і активніше. Плюс нові знайомства, можливість побувати в місцях, куди звичайні туристи не потрапляють, можливість зібрати унікальну колекцію медалей, кубків або магнітиків на холодильник. І тут виходить така штука – ви тренуєтеся, берете участь у змаганнях, отримуєте від цього задоволення, а все, що я перерахував – додається приємним бонусом!
Принцип третій – раціональність. Те, що біг забирає весь ваш вільний час – це міф. Те, що для пробіжки марафону потрібні неймовірні обсяги тренувань – міф. Тренуватися потрібно стільки, скільки потрібно і не більше. Кожне тренування повинно переслідувати конкретну мету. Успіх залежить від того, наскільки вдало ви підберете найбільш ефективні засоби підготовки в конкретний період. Що це означає? Є тривалі кроси, швидкісні і темпові роботи, всякі вправи. І якщо ви готуєтеся до 5 км «Пробігу під каштанами» – вам не потрібні такі ж обсяги, як якщо б ви хотіли пробігти 21 км. Весь арсенал засобів – тема окрема і велика. Тому тут я лише обмежуся порадою – виходячи на чергове тренування потрібно відповісти собі: що мені дасть це тренування, які якості я розвину, чому саме сьогодні я це роблю? Якщо відповіді є, і вони Вас влаштовують – вперед. Якщо немає – перегляньте тренувальний план, прочитайте хорошу книгу про біг або порадьтеся з тренером, якщо такий є. Бережіть свій час і енергію – не робіть зайвої роботи.
Принцип четвертий – більше стартів. Тренування в певний період завжди мають практичну мету – підготувати до старту, який Ви обрали як головний. У році таких може бути декілька. Але це не означає що потрібно ігнорувати інші змагання. Я виступаю часто і намагаюся органічно вплітати старти в тренувальний план. Але завжди з прицілом на більш важливий старт. Таким чином кожен старт у мене – це етап підготовки до наступного змагання. Крім того, я переконаний, що тренувальний ефект від змагань значно вищий, ніж від рутинного тренування. Включається більше емоцій, сили волі, відкриваються резерви, які недоступні в звичайних умовах. Загалом моя порада така – беріть участь в змаганнях частіше, але пам’ятайте про головний старт.
Принцип п’ятий – антифанатизм. Як би біг Вас не затягнув, пам’ятайте, що він – лише частина життя. Є робота, сім’я, друзі, походи в кіно, поїздки на море. Біг не повинен затьмарити собою все. Навпаки, він може і повинен стати елементом, який посприяє успіхам в інших сферах. Наприклад – робота. Біг навчив мене концентруватися на виконанні завдання, не відступати, коли втомився і стає важко щось робити, розвинув в мені прагнення бути кращим і боротися до перемоги. Зараз, біг допомагає мені «очистити» думки після досить напружених (особливо в останні місяці) робочих днів (а займаюся я новинами). Такий собі ефект медитації в русі. При цьому багато ідей, що стосуються роботи, приходять до мене саме під час тривалої пробіжки.
Резюме таке – бігайте частіше і довше і спостерігайте, як змінюється ваше життя!
Про Пробіг під каштанами
Зізнаюся чесно, сівши писати ці рядки, я так і не зміг пригадати коли вперше виступив на «Пробігу під каштанами». Начебто у 2003-му. Після цього намагався бігаати щороку. Ніколи не ставив за мету тут виграти. Швидше Пробіг для мене став якоюсь традицією. Знаючи його благодійний характер, вважаю своїм обов’язком брати в ньому участь. Я дуже радий, що цього року захід відбудеться, незважаючи на складну ситуацію, яка торкнулася всіх нас. Більше того, переконаний, що подібні заходи саме зараз важливі, як ніколи раніше. Адже це чудова можливість ще раз показати, що українці єдині, сильні і готові допомагати ближнім. Запрошую всіх на Пробіг!