Для Гарольда Фрезе – участь у цьогорічному «Пробігу під каштанами» – особлива, адже число 27 він називає сакральним, особливим у своєму житті.
«Саме цієї дати відбувалося багато знаменних подій у моєму житті. 27 серпня познайомився з дружиною Еммою, 27 квітня відзначатимемо 56 років подружнього життя. Тому і участь у 27-му Пробігові не можу пропустити», – розповідає легкоатлет. У вересні цього року йому виповнюється 79 років. На рахунку Гарольда Фрезе – майже усі “Пробіги під каштанами”, починаючи з найпершого – у 1993-го році.
Розповідає, що з 26 Пробігів пропустив лише кілька: двічі, поки працював перекладачем за кордоном, і позаминулого року – коли не міг вийти на дистанцію через серйозну травму хребта.
«У 2016 році я упав і серйозно травмувався. Але завдяки тому, що регулярно займаюся спортом, швидко піднявся на ноги і відновив ранкові пробіжки. Лікарі, та й я сам, вважаємо, що це все завдяки бігу».
Біг у біографії Гарольда Фрезе займає вагоме місце. Це не просто гарна звичка чи хобі, чи частина його життя. Цим видом спорту Гарольд Іванович захопився у 37 років. Розповідає, що саме тоді, в 1970-х в країні розпочався «біговий бум». «З’явилася література про біг: Гарта Гілмора «Біг заради життя», Артура Лідьярда «Біг до вершин майстерності» і дуже корисні книжки американського військового лікаря і спеціаліста з бігових навантажень Кеннета Купера – «Нова аеробіка», «Шлях аеробіки» і «Аеробіка для гарного самопочуття». На цих книжках я і зростав як бігун-аматор. Загалом пробіг 19 марафонів у Києві, Москві, Бресті, Кишиневі, Калініграді, Мінську, і безліч 10-20-30 км пробігів», – ділиться досвідом співрозмовник.
Саме біг допоміг впоратися Гарольду Івановичу свого часу із найтяжчою втратою у житті, коли він втратив рідну людину. «Здавалося, що життя не має сенсу. Можу тільки сказати, що Біг врятував мене від передчасного фінішу у цьому житті…». Щорічна участь у «Пробігу під каштанами», який збирає кошти на обладнання для лікування дітей із вадами серця, стала чудовою нагодою для Гарольда Фрезе допомогти іншим, привертати увагу до здорового способу життя та благодійності.
Герой нашої історії двічі брав участь у Пробігу під каштанами у складі команд – від «Utel» і від «Київенерго». «Мій найяскравіший спогад про Пробіг – це коли я умовив керівництво компанії «Utel», тоді це була Українсько-Американсько- Німецько-Голандська компанія, яка забезпечувала телефонний зв’язок в Україні, виставити на пробіг команду. Були встановлені призи від керівництва для членів цієї команди. На той час мені було вже майже 53 роки і ніхто не сприймав мене серйозно. Біжіть дід, то хай собі біжіть. Серед членів команди переважко була молодь 25-30 років. Та я був у дуже гарній спортивній формі і прибіг на їхнє здивування першим у нашій команді із результатом менше 20 хвилин на фініші. Отримав перший приз від керівництва. На другий рік, за мною вже стежили, та я спромігся прийти другим у команді, знову із призом».
Гарольд Фрезе уже активно готується до 27-го Пробігу під каштанами. Розповідає про свої щоденні ритуали:
«Може вони не зовсім правильні, але так я живу і бігаю вже 43-й рік. Зранку чашка кави, потім невелика розігріваюча зарядка (трохи пройти пішки, чередуючи ходьбу з коротенькими пробіжками, трохи помахати руками) і початок бігу у помірному темпі з поступовим пришвидшенням до тієї швидкості бігу, на яку я зараз спроможний. Стосовно кави, можливо , це і неправильно, та я кавоман і нічого з цим не можу зробити. Однак, саме завдяки бігу я кинув палити, вживати міцний алкоголь, та і вина лише натуральні і зрідка. Між іншим, відомий фінський бігун Лассе Вірен, неодноразовий чемпіон і призер Олімпійських Ігор перед стартом забігів завжди вживав чашку кави. Це не вважається допінгом і тому він не мав проблем.
Тренуюся я зараз, в основному, через день, а інколи навіть через два, це залежить від різних причин. Чи то пробіг дистанцію більше трохи за звичну (5 – 6 км), чи трохи втомився напередодні і мені треба більше ніж день на відновлення. Бігаю виключно сам. На це є як мінімум дві причини. Перша, це мабуть риса характеру. Я люблю бути із собою наодинці. Я на бігу часто складаю вірші (Гарольд Фрезе є членом Клубу поезії. Переможець конкурсу віршів про Біг у 2013 році), знаходжу потрібні рими і таке інше. Друга причина важлива для всіх, і це не тільки моя точка зору. Так радять і спеціалісти, особливо для новачків. Справа в тому, що Ваш партнер по бігу може біти сильніший за вас і бігтиме швидше ніж ви можете, чи навпаки слабший і він бігтиме повільніше ніж вам хочеться. Якщо вам пощастить і ви знайдете рівного по можливостям товариша, то це буде мабуть тільки на користь.
Біг це не просто, але якщо у вас виникло бажання спробувати, то слід це зробити. Я би порадив прочитати спочатку книжку американського спеціаліста Кеннета Купера «Путь аеробіки» чи «Аеробіка для гарного самопочуття». Коли людина купує собі який-небудь прилад для дому, то все ж читає інструкцію. Людина не менш складний прилад і треба хоч якось дізнатися, як із ним працювати. Ну а якщо вже дуже ліньки, то почніть з пішої ходьби і якщо дозволяє стан здоров’я, трохи чергуйте біг і ходьбу. За визначенням спеціалістів, треба протриматись як мінімум шість тижнів, і це стане вашою потребою. Головне, не поспішати. У згаданих книжках як по нотах розписані буквально кожен день цього шляху і головні прийоми самоконтролю. У крайньому разі, зверніться до тих ваших знайомих, хто вже опанував цю науку. Не хочу нікого лякати, але це таке хобі, яке опанувавши, кинути неможливо!»
Команда “Пробігу під каштанами” вручила стартовий номер Гарольду Фрезе