Гід на бігу

Спортивно-благодійний «Пробіг під каштанами» цього року у всьому надзвичайний. 2014 подарував Пробігу не тільки незвичну дату, але і принципово новий маршрут.

Отже, маршрут «Пробігу під каштанами – 2014»: Михайлівська площа – Володимирський проїзд – Софійська площа – вул. Володимирська – вул. Льва Толстого – площа Льва Толстого – розворот по вул. Велика Васильківська та у зворотному напрямку. Фініш: Михайлівська площа

Всі ми прекрасно знаємо причини настільки кардинальних змін в маршруті та даті проведення Пробігу, але оскільки Пробіг – акція, буквально просочена позитивом, будемо говорити про те, що позитивного приніс нам новий маршрут. Це легко, адже тут немає ні крапля обману і перебільшення. Маршрут Пробігу-2014 -цікавий і багатий з точки зору вражень і цікавих об’єктів протягом бігу. Досить сказати, що половина маршруту проходить по території Стародавнього Києва, і весь маршрут – по території історичного Києва.

Кияни вже зрозуміли, скільки пам’ятників і визначних пам’яток розташована за маршрутом Пробігу. Одне їх перелік зайняв би за обсягом як мінімум половини статті. Ми зупинимося на самих основних.

Отже, Михайлівська площа. Її прикраса – Михайлівський Золотоверхий монастир з розкішним собором. Це один з найдавніших монастирів Києва. Заснований в 1108 році і присвячений архангелу Михаїлу – небесному покровителю Києва. У середині 30-х років минулого століття був знесений, незважаючи на активний опір істориків і мистецтвознавців. Вдалося врятувати лише деякі фрески. Заново відбудований в 1997-98 роках і є одим з головних храмів Української Православної Церкви Київського Патріархату.

Далі за маршрутом Софіївська площа. Тут все зрозуміло. Саме тут розташований легендарний Софійський собор – перлина архітектури, об’єкт всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, знаменитий збереженими фресками та графіті часів Ярослава Мудрого. Цей собор, побудований в першій половині XI століття, знайомий нам якщо не вживу, то принаймні за листівками. На цій же площі розташований відомий пам’ятник Богдану Хмельницькому. Пробігаємо, дивимося, милуємося.

Пробігши в спокійному темпі один квартал (на бігу милуючись Брамою Заборовського і готелем, де австрійський військовополонений Ярослав Гашек накидав перші чернетки свого «Швейка»), ми наближаємося до ще одного пам’ятника архітектури – Золотих воріт. Це один з небагатьох пам’яток оборонного зодчества, що дійшов до нас. У 1240 році ворота були зруйновані Батиєм і до 1982 року простояли у вигляді двох паралельних стін за парканчиком. До 1500-річчя Києва ворота були відреставровані, точніше, над рештою автентичними стінами був надбудований павільйон, нібито відтворює первісний вигляд Золотих воріт. Говорити про достовірність реконструкції складно, оскільки зображення воріт не збереглося, тому мова може йти більше про те, як вони могли б виглядати в епоху Ярослава Мудрого, ніж про те, як вони в реальності виглядали.

До речі, адже ми вибігаємо за межі Києва часів Ярослава Мудрого. Якщо сили і ритм дозволяють, можна на бігу подумати про те, наскільки виріс Київ з тих давніх пір …

Далі за маршрутом – Національна опера України. Розкішна будівля опери побудовано в 1898 році, після того, як стара будівля була дотла знищено пожежею. На сцені Опери виступали багато світових зірок. Але багатьом Київська опера відома завдяки сумного факту: саме тут в 1911 році був смертельно поранений знаменитий прем’єр-міністр Російської імперії Петро Столипін. Чи вважати це важливою подією саме української історії – кожен вирішує сам.

Залишаючи праворуч  будівлю Президії Академії наук, а ліворуч – Природознавчий музей, ми наближаємося до будівлі, яка, безсумнівно, зіграло важливу роль в історії нашої країни. Кияни знають його як Будинок вчителя, а насправді, що тільки в цій будівлі не перебувало. Побудоване на початку ХХ століття як Педагогічний музей імені Цесаревича Олексія, в 1917-1918 роках ця будівля стала центром життя Незалежної України. Тут збиралася Центральна Рада, тут видатний історик Михайло Грушевський був обраний Президентом Української Народної Республіки. Пам’ятник Грушевському не випадково встановлений саме тут. У радянський період тут розміщувався Музей Леніна (пізніше він переїхав в будівлю нинішнього Українського Дому), потім сюди знову повернувся Будинок Вчителя … Сьогодні в приміщеннях Будинку вчителя розміщений Педагогічний музей України, виставкова експозиція «Музей Української революції 1917-1921 рр.» Національного музею історії України.

Перетинаємо бульвар Шевченка і продовжуємо рух. Праворуч по курсу – виділяється центральний червоний корпус Київського університету імені Шевченка. Університет був заснований в 1833 році і називався «Університетом св.Володимира». Звідси, до речі і червоний колір корпусу з чорними капітелями колон – це кольори стрічки Ордена св. Володимира. Ім’я Тараса Григоровича Шевченка Університет отримав в 1939 році. Список видатних людей – випускників Університету зайняв би багато сторінок. За обома сторонам червоного корпусу розташовані будівлі бібліотек – Центральної наукової бібліотеки АН України і бібліотеки Університету. Сьогодні корпусу різних факультетів Університету розташовані в різних місцях Києва, але червоний корпус залишається візитною карткою нашої «Альма матер».

По інший бік Володимирської вулиці, прямо навпроти центрального входу знаходиться пам’ятник Т.Г. Шевченко, розташований в парку, теж названий ім’ям великого поета. Пам’ятник був встановлений замість зруйнованого пам’ятника імператору Миколі І, як засновнику Університету. Площа навколо пам’ятника теж має важливе значення для історії нашої країни – саме тут неодноразово збиралися мітинги і пікети на захист національних ідеалів України, за які поет боровся все своє життя.

Далі наша траса Пробігу робить поворот на вулицю Толстого. Прямо на повороті розташована величезна будівля, відома як «Будинок Морозова». Будинок це є пам’ятником архітектури і вважається «першим київським хмарочосом». Киянам ця будівля також відомо завдяки «Морозівському гастроному» на першому поверсі, в якому в радянський час частенько «викидали» жадані дефіцити.

Останній об’єкт, гідний вашої уваги перед розворотом на площі Толстого – будівля Державної наукової медичної бібліотеки. Ця будівля оригінальної і самобутньої архітектури раніше належало сім’ї знаменитих цукрозаводчиків та меценатів Терещенків. Історія цієї славної родини – блискучий приклад того, які можуть бути результати справжнього патріотизму та соціальної відповідальності у заможних людей.

Як бачимо, новий маршрут «Пробігу під каштанами» відкриває для його учасників нові несподівані можливості. Це ще один варіант поєднання «приємного з корисним». І ще один доказ того, що участь у Пробігу – приємно і корисно в усіх відношеннях.