У рамках конкурсу «Мить прояву», який БФ «Пробіг під каштанами» провів спільно з компанією «Айбокс», ми отримали безліч цікавих історій участі у Пробігу. Як і обіцяли, публікуємо 10 найяскравіших (5 з них читайте прямо зараз), а авторів 3-х наймотивуючих нагородимо цінними призами.
Костянтин Божко
36 років, підприємець
Перші мої «каштани» відбулися в 2008 році, через 2 місяці після того, як почав бігати. Я випадково дізнався про цей Пробіг по ТБ і вирішив спробувати. Я хотів зрозуміти наскільки добре готовий, порівняти себе з лідерами цього забігу.
На Пробігу було близько 2500 чоловік, рекордна кількість учасників на той час (для порівняння, у минулому році – було понад 14 тисяч). Я одягнув футболку, а на неї, чомусь, майку – вирішив, що так одягаються круті бігуни і це додасть впевненості. До ЦУМу біг швидко, потім стало складніше, в районі Льва Толстого побачив лідерів, які вже поверталися на фініш. Час першого був 13:24, а я пробіг за 21:02 і засмутився через ці дві «зайві» секунди.
З цього й почалася підготовка до подальших стартів. Через 2 місяці був перший напівмарафон, потім марафони, ультрамарафон. Але це вже зовсім інша історія…
Жалко-Титаренко Валентин Порфирович
85 років, Доктор медичних наук, старший науковий співробітник
Вперше я брав участь у «Пробігу під каштанами» в 1993 році. Так, це був найперший Пробіг. Спочатку моєю метою було просто взяти участь у спортивному забігу для підтримки форми, адже я займаюся бігом з 1960 року, у мене 2-й розряд з легкої атлетики й раніше я був учасником команди «Спартак». Дуже важливо брати участь у якомога більшій кількості спортивних заходів, щоб зберігати мотивацію, і не закинути тренування, адже в спорті завжди потрібно ставити перед собою якісь цілі, щоб показувати прогрес.
Для мене було важливо щорічно приходити на Пробіг і покращувати свій результат. Це дійсно хороша можливість стежити за власним розвитком, коли ти з року в рік пробігаєш одну і ту ж дистанцію.
З часом участь у «Пробігу під каштанами» стала для мене важливою традицією. Сьогодні я вже в 22 раз подолав 5 км для того, щоб допомогти кардіоцентру. Звичайно, зараз я вже не можу показати такі результати, як 20 років тому, але пишаюся тим, що у свої роки я все ще здатний пробігти цю дистанцію за 40 хвилин.
У житті кожної людини є речі, які приносять їй щастя. Я вважаю, що такими речами є любов, весілля, народження дитини і спорт. Тому, який би не був результат забігу, він завжди приносить щастя. А у випадку з «Пробігом під каштанами», участь дає можливість подарувати щастя і тим, хто цього так потребує.
Вікторія Оксенюк
25 років, секретар
Мій перший «Пробіг під каштанами» був у 2011-му. Запам’яталася атмосфера великого свята: дуже багато людей, музика, гарний Київ. Я тоді зовсім не займалася бігом, і приїхала на Майдан щоб підтримати свого хлопця (тепер уже чоловіка). Він стартував разом із спортсменами, які бігли першими.
І от коли я побачила, що мій хлопець побіг разом із спортсменами, мені й самій так захотілося спробувати, що я не витримала і побігла разом з аматорами! Кросівок на мені не було, і я побігла в шльопанцях, а потім вже босоніж.
Це було так здорово! Ніколи не забуду. Тоді ж я і зрозуміла, – хочу бігати регулярно. З тих пір постійно беру участь у забігах, подолала кілька напівмарафонів, а в цьому році в Харкові пробігла свій перший марафон!
Максим Ковтун
35 років, Адміністративний директор АЛД Автомотів України (www.aldautomotive.ua), одружений, є син.
Я бігаю все своє свідоме життя і для мене це вже скоріш «діагноз» ніж захоплення. Протягом останніх трьох років у мого бігового захоплення явно спостерігається «загострення» у бік марафонів.
Є досвід участі в ультрамарафонських забігах, в тому числі і на двох Чемпіонатах світу з бігу на 100 км, але поки що, я вирішив сфокусуватися на швидкому часі на класичній марафонській дистанції. Торік я пробіг марафон за 2 год 30 хв і є бажання бігти ще швидше, хоча розумієш, що це потребуватиме ще більше часу, сил і концентрації. Рідні поки терплять моє захоплення.
Біг це досить егоїстичне заняття, особливо якщо твоя мета – досягнення конкретного результату. З іншого боку, цей «біговий егоїзм», в довгостроковій перспективі, я вважаю здоровим, як у прямому, так і в переносному сенсі. У цьому плані мені подобається вислів: «А чи любите ви бігати? Ні, але на лікарів теж грошей немає ».
Моя участь в «Пробігу під каштанами» – це і є, свого роду, компенсація мого «бігового егоїзму», тому саме в цьому випадку для мене важлива участь, а не результат. Маючи досвід в організації та проведенні пробігів біговим клубом (42195.kiev.ua), членом якого я є, я розглядаю «Пробіг під каштанами», як біговий флешмоб (в найкращому розумінні цього слова), так як цей захід більше не про спорт, а про причетність до чогось доброго і світлого. Тому не так важливо чи зможете ви взагалі подолати ці 5 км, і чи вдасться вам це зробити бігом, головне, що ви вийдете на старт разом з усіма, і станете частиною гарної і доброї справи.
Незважаючи на те, скільки разів особисто я біг «Пробіг під каштанами», свій відлік участі я б почав з минулого року, коли компанія, в якій я працюю, і мої колеги підтримали ідею участі у Пробігу. Наша команда в цьому році буде більшою ніж у минулому, у нас ще є куди рости в цьому плані, і я сподіваюся, що для нашої компанії цей Пробіг стане традиційним. Плюс, я все ще сподіваюся, що на таких масових забігах хтось із моїх колег, також «підчепить» цей біговий вірус і почне бігати регулярно, в тому числі і на інших пробігах. У цьому я і бачу сенс моєї участі в цьому Пробігу!
І наостанок, хотів би побажати організаторам Пробігу сил, терпіння і зростання кількості учасників з року в рік!
Всім успіху і побачимося на старті!
Оксана Джуган
Провідний спеціаліст ЗБИВ Відділення №22 ПАТ «ПУМБ»
5 km … 5000 метрів або ще одна неймовірна історія з мого життя, яка почалася рік тому з повідомлення у Facebook:
– (Я) Коли побачимося?
– (Він) Під каштанами о 10:00
– (Я) А що це?
– (Він) 21-й «Пробіг під каштанами»
– (Я) Ок. Я буду.
300 км до Києва. 08:00 – реєструюсь. 10:00 – старт … 24 хвилини ейфорії !!!! Так, так, я це зробила !!!!
На запитання: «Ксюх, складно?» Я відповіла: «ТАК»
Так. Складно уявити, що це так просто. Просто бути одним цілим …
Чотирнадцять тисяч учасників (спортсмени / професіонали / представники найбільших компаній / матусі з дітьми / і просто любителів бігу)
Ми настільки різні. Ми любимо море і підкорюємо гори. Любимо All Inclusive і спимо в наметі. Летимо в космос і біжимо марафони. Ми пишемо законопроекти і лаємося з Нацбанком.
А зараз ми всі одне ціле. Один старт. Одна дистанція.
Ще рік тому я насилу подолала дистанцію в 5 кілометрів, кололо в боці, і вмирала від спраги. Сьогодні я рахую дні до kyivhalfmarathon 2014, де буду бігти пейсмейкером. Це мій 18 старт за рік. Біг – це не спорт, це спосіб життя, мислення, це допінг і антидепресант. Це старт нових ідей і досягнень.
«Пробіг під каштанами» для мене почався рік тому, і триватиме, поки б’ється моє серце !!!
You must be logged in to post a comment.